20 березня 2014 року відбудеться засідання Громадської ради

Шановні члени Громадської ради,

20 березня 2014 року о 16 годині відбудеться засідання Громадської ради при Держінформнауки за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16, кім. 312. Початок реєстрації 20.03.2014 о 15:30.

Порядок денний

І. Про стан та перспективи розвитку науково-технічної сфери України. Доповідач: Чеберкус Д.В. – директор департаменту науково-технічного розвитку Держінформнауки

ІІ. Різне.

Текст, який став наслідком обговорення у Л. Гриневич

http://www.scribd.com/doc/211850932/Концептуальні-засади-нового-законодавства-про-науку

Інформаційні матеріали

до засідання Громадської ради при Держінформнауки з питання
«Про стан та перспективи розвитку науково-технічної сфери України»

                                                                                                      20.03.2014, 16:00.

Основні показники, що характеризуються поточний
стан розвитку науково-технічної сфери України

Обсяг та структура фінансування науки, ключові державні «гравці»

Джерелами фінансування наукових досліджень і розробок в Україні є кошти загального та спеціального фонду державного бюджету, кошти вітчизняних та іноземних замовників, власні кошти підприємств та організацій, приватних осіб та гранти.

Потрібно зазначити, що вклад держави в усіх країнах світу на науку є досить високим. Відповідно до чинного законодавства України частка видатків держави на цю сферу має щорічно складати не менше ніж 1,7% ВВП.

Однак, не дивлячись на те, що в абсолютному вимірі обсяг витрат на наукову і науково-технічну діяльність в Україні щорічно зростає, його частка у ВВП починаючи з 2000 до 2012 року є стабільно низькою. А протягом останніх п’яти  років цей показник взагалі знизився до критичних обсягів: у 2011 році – 0,29% ВВП, 2012 – 0,33% ВВП.

У структурі загальних витрат на виконання наукових досліджень і розробок у 2012 році найбільші обсяги фінансування припали на організації галузевого і академічного секторів науки (53,3 і 32,87% відповідно), найменші (близько 7%) – на організації сектору вищої освіти та заводського сектору.

При цьому академічний сектор на 86,8% фінансувався за рахунок загального фонду державного бюджету, галузевий – за рахунок коштів вітчизняних (35,6%) та іноземних (31,6%) замовників, сектор вищої освіти – на 70% за рахунок загального фонду державного бюджету та коштів замовників (20,9 %), заводський сектор – на 54,5% за рахунок власних коштів.

До першої п’ятірки головних розпорядників бюджетних коштів, які отримують найбільші обсяги коштів загального фонду державного бюджету на наукові дослідження і розробки у 2012 році, увійшли: НАН України (51,2%), НААН (11,34%), МОН (11,26%), НАМН (4,6%) та Держінформнауки (4%).

Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки

Оскільки науково-технологічний розвиток сьогодні відіграє все більш і більш провідну роль у забезпеченні економічного зростання значної кількості держав світу, його підтримка на державному рівні здійснюється, насамперед, за допомогою визначення чітких та конкретних державних пріоритетів.

Україна, як і переважна більшість держав світу, також пішла цим шляхом і з метою створення єдиної та цілісної системи розвитку науки і техніки нашої держави затвердила відповідним Законом України («Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки») шість напрямів розвитку науки і техніки, які визначені пріоритетними для держави на період до 2020 року.

Перелік чинних пріоритетів:
  1. 1.    Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку суспільства і держави;
  2. 2.    Інформаційні та комунікаційні технології;
  3. 3.    Енергетика та енергоефективність;
  4. 4.    Раціональне природокористування;
  5. Науки про життя, нові технології профілактики та лікування;
  6. Нові речовини і матеріали.

Ураховуючи вкрай низький рівень фінансування науки протягом тривалого періоду часу такий підхід дає змогу забезпечити максимальну концентрацію фінансових та людських ресурсів.

При цьому необхідно зазначити, що наявність затверджених у державі пріоритетів не виключає можливості виконання науковими установами та організаціями, які створені відповідними міністерствами і відомствами для розроблення наукових засад державної політики у конкретно взятій сфері, іншої тематики і є для них лише певним орієнтиром.

Тематика, яка виконується цими установами, у своїй більшості може і не відповідати затвердженим пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, оскільки вона є специфічною саме для цих міністерств і відомств.

Разом з тим, у 2012 році 88% коштів загального фонду державного бюджету України, передбаченого на виконання наукових досліджень і розробок, були використані на реалізацію визначених державою пріоритетних напрямів.

З цих коштів 66,3% – це фінансування фундаментальних досліджень; 28,6% – прикладних досліджень і розробок; 3,2% – державних цільових програм; трохи менше 1% – на виконання державного замовлення та дещо більше 1% – на міжнародні науково-технічні проекти.

Однак, аналіз відомостей, які Держінформнауки щорічно отримує від головних розпорядників бюджетних коштів на виконання вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1084, уже другий рік поспіль виявив наявність певних проблемних питань.

Одним із них є те, що станом на сьогодні має місце кардинальна потреба в суттєвому удосконаленні існуючого механізму формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Шість пріоритетів, визначених основними до 2020 року, були сформовані за двома абсолютно різноплановими та кардинально несумісними підходами та принципами.

Перший пріоритет – «фундаментальні дослідження» стосується стадії наукового процесу, а інші п‘ять – є суто тематичними. Така різноплановість у логіці визначення пріоритетів призводить до неможливості вжиття системних та активних дій щодо їх реалізації.

Крім того, оскільки відповідно до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» пріоритетний тематичний напрям наукових досліджень і розробок – це напрям фундаментальних  і  прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок, що визначається на середньостроковий період (до 5 років) у рамках пріоритетних напрямів   розвитку науки і техніки з метою  забезпечення  їх реалізації, фундаментальна наука має також здійснюватися за всіма пріоритетними напрямами.

Питома вага фінансових вкладень у реалізацію пріоритетних напрямів у 2012 році розподілилась таким чином:

  1. фундаментальні наукові дослідження       – 66,3%;
    1. науки про життя                                          –   9,8%;
    2. раціональне природокористування           –   9,6%;
    3. нові речовини і матеріали                           –   5,6%;
    4. інформаційні та комунікаційні технології –   4,5%;
    5. енергетика та енергоефективність              –   4,2%.

Кількість та структура наукових установ

Починаючи з 2005 року загальна кількість наукових установ в Україні зменшується. Так, якщо у 2005 році їх було 1510 одиниць, то вже у 2012 році залишилось 1208 (менше на 20 %).

Разом з тим, не зважаючи на тенденцію щорічного зниження загальної кількості таких установ, структура їх розподілу за галузями наук залишається незмінною: найбільші частки припадають на технічні (42,1 %) і природничі науки (35%), найменші – на суспільні (12,6 %) і гуманітарні науки (3,7 %).

Розподіл наукових організацій за секторами діяльності свідчить, що, як і в попередні роки, найбільшу частку таких організацій (44,3 %) складають організації підприємницького сектору, до державного сектору належить 41,1 відсотки установ, до сектору вищої освіти – 14,6 відсотки відповідно.

Найбільша кількість організацій, що виконують наукові та науково-дослідні роботи, розташована у м. Києві (26%) і Харківській області (16%).

Кількість наукових працівників та їх віковий склад

Чисельність кадрів, зайнятих у сфері досліджень і розробок, також продовжує скорочуватися. З 2005 р. кількість працівників таких організацій у цілому скоротилася на 23,9%, у т.ч. дослідників – на 19,5%.

Найбільша кількість виконавців наукових досліджень і розробок припадає на галузі технічних (50,1 % від загальної кількості виконавців) і природничих наук (35,6 %). У цих же галузях згідно з даними статистики у 2012 році працювала найбільша кількість дослідників, що мають наукові ступені.

У зазначений період найбільша частка докторів та кандидатів наук працювали в організаціях державного сектору економіки, а саме: понад 80% загальної чисельності докторів і 70% кандидатів наук. В організаціях підприємницького сектору працювали лише 5,1% докторів і 9,5% кандидатів наук; у секторі вищої освіти – 10 і 15% відповідно.

Не дивлячись на те, що у 2012 р. відбулося зниження на 2,4 % порівняно з 2009 р. питомої ваги вікової групи українських дослідників від 50 до 59 років та зростання на 2,6 % питомої ваги вікової групи 30–39 років, ситуація з віковою структурою науковців все одно залишається досить складною і ця група все одно залишається найбільш чисельною.

Результативність наукової і науково-технічної діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у 2012 році

За рахунок коштів державного бюджету у 2012 році виконувалося близько 23 тис. наукових робіт, з яких майже 10,4 тис. робіт фінансувались із загального фонду державного бюджету.

Розподіл загальної кількості робіт за напрямами бюджетного фінансування має такий вигляд:

  • фундаментальні дослідження – 33%, з них 62% – за рахунок загального фонду;
  • прикладні дослідження і розробки – 64%, з них 34,6% – за рахунок загального фонду;
  • розробки за ДЦНТП – 1,8%;
  • розробки найважливіших новітніх технологій за державним замовленням – 0,3% ;
  • програми і проекти у сфері міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва – 0,8%.

Із загальної кількості робіт, виконуваних за рахунок усіх джерел, 12% спрямовано на створення нових видів виробів (з них 32,9% – нових видів техніки); 9,4% – нових технологій (46,9% яких – ресурсозберігаючі); 2,5% – нових видів матеріалів; 1% – нових сортів рослин, порід тварин; близько 14,4% – нових методів і теорій.

При цьому у загальній кількості створеної НТП частка науково-технічної продукції, створеної за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2012 р. за рахунок загального фонду склала 83,1%.

Аналіз стану впровадження НТП показав, що у 2012 р. впроваджено 60,3% продукції, створеної за рахунок загального фонду державного бюджету.

За видами НТП частка впровадження від загальної кількості впровадженої продукції становить: нових видів виробів – 4,1%, з них видів техніки – майже 59%; технологій – 7,4%; матеріалів – 1,8%; сортів рослин та порід тварин – 0,2%; методів, теорій – 21,4%; інших – 65,1%.

Незважаючи на скорочення загальної кількості наукових організацій і виконавців НДДКР, кількість друкованих праць у 2012 р. зросла порівняно з 2011 р. на 20 тис. Так, усього видано близько 375 тис. публікацій.

Детальний огляд та аналіз статистичних показників науково-технічного розвитку розміщено на офіційному сайті Держінформнауки:

1) http://dknii.gov.ua/?q=system/files/sites/default/files/images/_08%2007%202013.pdf

2) http://dknii.gov.ua/?q=system/files/sites/default/files/images/08%2007%202013.pdf

Основі проблеми розвитку сектору досліджень і розробок України 

  • Відсутність механізмів формування та реалізації цілісної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, низький рівень координації державних замовників.
  • Суттєве домінування базового бюджетного фінансування основної діяльності наукових установ над конкурсним цільовим фінансуванням конкретних наукових проектів.
  • Законодавчі перепони та процедурні бар‘єри фінансового забезпечення наукової і науково-технічної діяльності (бюджетне законодавство, державні закупівлі).
  • Низький загальний рівень бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності.
  • Відсутність економічних стимулів залучення приватних інвестицій у науку.

Основні напрями розвитку науково-технічного сектору України 

У напрямі  інституційного розвитку:

  • Перегляд пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в бік їх виключно тематичної конкретизації та визнання фундаментальних наукових досліджень як базової основи для реалізації кожного з пріоритетних напрямів.
  • Визначення окремого органу виконавчої влади, що відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері науки та його підпорядкування Кабінету Міністрів України.
  • Ініціювання утворення Національної наукової ради як координаційно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України з метою забезпечення участі представників наукової громадськості у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
  • Посилення вимог до ефективності наукової і науково-технічної діяльності наукових установ, створення єдиної системи державної атестації наукових установ.

У напрямі розвитку інфраструктури наукових досліджень і розробок:

  • Створення реальних механізмів державної підтримки розвитку матеріально-технічної бази наукових установ та ВНЗ, запровадження відповідних грантів перегляд принципів підтримки наукових об‘єктів, що становлять національне надбання.
  • Відновлення системи дослідного виробництва при наукових установах, зокрема шляхом розвитку технологічних парків групи «А».
  • Запровадження механізму утворення бюджетними науковими установами юридичних осіб для комерціалізації створених ними об‘єктів інтелектуальної власності.

У напрямі удосконалення фінансового забезпечення науки:

  • Розширення механізмів конкурсного фінансування наукових проектів, створення державного технологічного фонду, мінімізація бюрократичних процедур при укладенні договорів.
  • Активізація взаємодії ВНЗ та академій наук у напрямі розвитку фундаментальної науки, зокрема через механізм державних ключових лабораторій.
  • Мінімізація обмежень щодо використання науковими державними науковими установами та ВНЗ коштів спеціального фонду державного бюджету.
  • Запровадження прозорих інструментів податкового стимулювання наукової і науково-технічної діяльності у приватному секторі.

Директор департаменту
науково-технічного розвитку                                                                Д.В. Чеберкус

Advertisements

About Юрій Пероганич

1961 року народження, одружений
Опубліковано у Анонси. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s